Попри виклики, пов’язані з воєнними діями, Україна продовжує впроваджувати стандарти ЄС та реалізовувати кліматичні проєкти. 2024 рік для України – рік кліматичного діалогу.
«Весь світ зараз говорить, що кліматична політика є одним із пріоритетів розвитку людства. Ми заподіяли багато шкоди планеті й вже бачимо непоправні наслідки нашої діяльності. Сьогодні перед нами постали два виклики: зменшення викидів парникових газів та адаптація до зміни клімату», — наголосила Вікторія Киреєва, заступниця Міністра на II Форумі з екології та сталого розвитку.
У впровадженні кліматичної політики Україна рухається швидкими темпами. Розроблено проєкт Закону України «Про основні засади державної кліматичної політики», який вже пройшов громадське обговорення. Рамковий законопроєкт визначає архітектуру кліматичного врядування, створює умови низьковуглецевого розвитку України та досягнення кліматичної нейтральності.
Зараз Міндовкілля активно працює над фінансовими інструментами кліматичної політики – розбудови системи торгівлі викидами. Вже у 2026 році планується запуск пілотної фази української СТВ, а далі вона буде лінкована з європейською СТВ. Для того, щоб розробити механізми ефективного запуску та роботи СТВ та мінімізувати її наслідки для нашої економіки, наразі готується дорожня карта впровадження СТВ в Україні та аналізуються можливі виклики та ризики.
Перед Україною стоїть завдання швидкого відновлення, зокрема, пошкоджених генеруючих потужностей, промислових підприємств, транспортної інфраструктури, відбудови зруйнованих будівель. За словами Вікторії Киреєвої, важливо активно впроваджувати заходи із реалізації НВВ2 у повоєнне відновлення, застосовувати низьковуглецеві технології. Потрібно використовувати досвід ЄС у впровадженні механізмів, але адаптовувати його до українських реалій. Запроваджуючи найкращі доступні технології, ми зможемо швидко відбудувати зруйноване, і при цьому досягати зменшення викидів парникових газів та забруднюючих речовин.