24 лютого 2022 року Російська Федерація засобами підрозділів збройних сил, важкого наземного озброєння, у тому числі далекобійної артилерії, ракет, морських кораблів та військової авіації розпочала загарбницьку війну проти України на суші, морі та в повітряному просторі. Вторгнення вже призвело до значних жертв серед мирних мешканців та пошкодження природної спадщини України.
Відповідно до I Протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, який стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, прийнятого у 1977 році, від держав, які ведуть війну, вимагається захищати природне середовище від “масштабних, довготривалих і серйозних уражень”, та забороняються методи чи засоби ведення війни, “які мають на меті або можуть призвести до” заподіяння такої шкоди.
24-й Принцип Декларації Ріо про навколишнє середовище та розвиток проголошує, що війна за своєю суттю є руйнівною для сталого розвитку. Тому держави поважають міжнародне право, що забезпечує захист довкілля під час збройного конфлікту, і, якщо необхідно, а також співпрацюють заради його подальшого розвитку.
Міжнародний Суд Справедливості у Консультативному Висновку щодо Законності Загрози або Використання Ядерної Зброї постановив, що екологічні зобов’язання – зокрема зобов’язання держав гарантувати, що діяльність в межах їхньої юрисдикції чи контролю не завдає негативного впливу на довкілля інших держав –застосовуються в контексті збройного конфлікту, принаймні, якщо вони не суперечать військовому праву.
Військові дії Російської Федерації, безперечно, є невиправданим і неспровокованим актом агресії проти незалежної і суверенної України, а також порушенням усіх існуючих норм міжнародного права щодо охорони природи, сталого розвитку, гуманітарного права, основних норм моралі та принципів людського співіснування.
У цьому контексті ми закликаємо виключити Російську Федерацію з Міжнародної координаційної ради Програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» (Man and Biosphere – MAB) та Бюро MAB.
Ми також закликаємо міжнародні організації вжити всіх можливих заходів для забезпечення захисту критичної інфраструктури та ядерної та радіаційної безпеки в Україні.
Загрози ядерній та радіаційній безпеці
24 лютого 2022 року під час вторгнення російські війська захопили Чорнобильську атомну електростанцію та інші атомні об’єкти в Чорнобильській зоні відчуження. У заручники взяли українських співробітників атомних об’єктів. Над новим безпечним конфайнментом та об’єктом “Укриття” на зруйнованим блоком АЕС більше немає міжнародного контролю . У сховищах відпрацьованого ядерного палива ВЯП-1 та ВЯП-2 у Чорнобильській зоні відчуження знаходиться понад 22 000 відпрацьованих паливних збірок. У руках жахливого агресора ця значна кількість плутонію-239 може перетворитися на брудну бомбу, яка перетворить тисячі гектарів на мертву без життя пустелю. Якщо артилерійські чи ракетні удари окупантів зруйнують сховище ядерних відходів, радіоактивний пил може покрити території України, Білорусі та ЄС.
З 24 лютого 2022 року у Чорнобильській зоні відчуження фіксується підвищений радіаційний фон, оскільки важка бронетехніка та інший транспорт переміщуються по забрудненим ґрунтам і піднімають радіоактивний пил у повітря.
24-25 лютого 2022 року під час захоплення російськими військами Чорнобильської зони відчуження радіаційний фон був перевищений до 7,6 разів.
За даними Автоматизованих Систем Радіаційного Контролю зони відчуження потужності дози гамма-випромінювання 25 лютого 2022 року були зафіксовані такі:
Пожежне депо – 9460, при середньорічній дозі у 2021 – 1900;
Станція Янів – 3460, при середньорічній – 670;
Машево – 8040, при середньорічній – 840;
Красне – 3340, при середньорічній – 720;
Зимове – 8220, при середньорічній – 780;
«Вектор» – 2050, при середньорічній – 130.
Україна втратила контроль над радіаційно небезпечними об’єктами, розташованими в Чорнобильській зоні відчуження, а саме над: новим безпечним конфайнментом та об’єктом «Укриття»; Сховищем відпрацьованого ядерного палива (ВЯП-1); Сховищм ВЯП-2; Заводом з переробки рідких радіоактивних відходів; Чорнобильським заводом з переробки твердих радіоактивних відходів; полігоном радіоактивних відходів “Буряківка”; полігоном радіоактивних відходів «3 черга Чорнобильської АЕС»; полігоном радіоактивних відходів “Підлісний”; комплексом “Вектор”.
26 лютого 2022 року внаслідок обстрілу в Дергачівському районі Харківської області було пошкоджено трансформатор, що забезпечує електроенергією пункт зберігання радіоактивних відходів Харківського міжобласного відділення Асоціації «Радон», внаслідок чого комплексна автоматизована система радіаційного моніторингу вийшла з ладу. Електропостачання пункту зберігання радіоактивних відходів Харківської міжрегіональної філії було переведено на резервний дизель-генератор, але функціонування системи моніторингу не відновлено.
27 лютого 2022 року близько 00:20 в результаті ракетного обстрілу стався потужний вибух у передмісті Києва «Пирогово» поблизу місця розташування Центрального виробничого об’єднання «Радон» (м. Київ, вул. Комунальна, 1). Повідомлення поступило телефоном від працівників «Радону», які знаходилися в укритті. Камери спостереження зафіксували падіння ракет. Радіаційний фон станом на 7:00 27 лютого був у межах 0,09-0,14 ± 15% мкЗв/год і не перевищував рівнів, зафіксованих до вторгнення, забруднення поверхні не виявлено. Викиду радіонуклідів у навколишнє середовище не відбулося. Проте не можна з повною впевненістю сказати, що під час такого потужного вибуху не було пошкодження (тріщини, розколи тощо) цілісності сховищ радіоактивних відходів. Необхідно буде проводити обстеження після закінчення бойових дій для запобігання розгерметизації та подальшого руйнування сховищ, викиду радіонуклідів у навколишнє середовище та негативного впливу на людей.
2 березня 2022 року російські війська підійшли до міста Енергодар і почали розгортання важкої зброї, спрямованої на Запорізьку АЕС – найбільшу АЕС у Європі. Місцеві мирні жителі перешкодили російським окупантам увійти в Енергодар і вишикувались як живий щит. У відповідь окупанти застосували зброю проти мирного населення. 3 березня 2022 року російські війська з понад 100 бойовими машинами почали штурм міста Енергодар.
Вранці 4 березня російські танки увійшли на територію найбільшої в Європі Запорізької атомної електростанції і відкрили артилерійський вогонь по енергоблоку
№1 та адміністративним будівлям. Пізніше в Держатомрегулюванні повідомили, що критичні системи безпеки енергоблоку №1 не постраждали, викидів радіоактивних матеріалів не відбулося. Але наразі Запорізька АЕС перебуває під контролем російських збройних сил, 5 з 6 енергоблоків були виведені з роботи та припинили виробляти електроенергію.
У неділю, 6 березня, російські війська обстріляли з реактивної артилерії територію Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут», де розташований ядерний реактор «Джерело нейтронів». Реактор завантажено 37 ядерними паливними збірками. Згідно повідомлення Служби безпеки України, будівлю, в якій знаходиться реактор, обстріляли з реактивних систем залпового вогню “Град”. ДІЯРУ звітує про значні пошкодження, нанесені установці (підстанція РУ-0,4 кВ повністю зруйнована), системі охолодження, будівлям та теплотрасі. Радіаційний стан, повідомляє агентство, поки що залишається в нормі.
Державна інспекція ядерного регулювання (ДІЯРУ) у понеділок, 7-го березня, повідомляє, що на Чорнобильській АЕС свої обов’язки продовжує виконувати та ж сама зміна працівників, що була захоплена 24 лютого. ДІЯРУ не має змоги регулювати стан ядерної та радіаційної безпеки на майданчику ЧАЕС та у зоні відчуження, оскільки «робота автоматизованої системи радіаційного контролю зони відчуження досі не відновлена», – йдеться на веб-сайті організації.
Під час спільного засідання із МАГАТЕ та європейськими регуляторами ядерної безпеки у неділю, ДІЯРУ також повідомив про нестабільність енергопостачання на об’єкт, оскільки працює «лише одна лінія живлення з трьох доступних, а резервна дизельна електростанція має запас палива лише на 48 годин».
«Через відсутність внаслідок окупації достатньої кількості ремонтного персоналу та спеціального обладнання відновлення пошкодженого обладнання систем, важливих для ядерної та радіаційної безпеки, не виконується. Доступна інформація щодо параметрів безпеки свідчить про тенденцію сталого погіршення низки показників, зокрема, концентрації довгоживучих радіонуклідів в атмосфері», – повідомляється у прес-релізі ДІЯРУ.
9 березня російські війська пошкодили високовольтну лінію електропередачі, внаслідок чого Чорнобильська АЕС, вся зона відчуження та м. Славутич залишилися без електропостачання. Оскільки військові дії тривають, немає можливості негайно відновити роботу лінії. Постачання електроенергії має вирішальне значення для забезпечення роботи систем вентиляції та охолодження сховищ відпрацьованого ядерного палива. Для живлення Чорнобильської АЕС запустили резервні дизель-генератори із обмеженим запасом палива.
Три дні об’єкти в зоні відчуження ЧАЕС залишалися без зовнішнього електропостачання, що загрожувало порушенням радіаційної безпеки Нового Безпечного Конфайнменту та сховища відпрацьованого ядерного палива (ВЯП-1) де у басейні з охолоджуючою водою зберігається близько 20 000 паливних збірок. Станом на 13 березня електропостачання ЧАЕС та об’єктів зони відчуження було відновлено силами НЕК Укренерго, які відремонтували високовольтну лінію.
10 березня окупанти вдруге обстріляли «Харківський фізико-технічний інститут», о 20:30 там виникла пожежа в гуртожитку. Силами пожежників її вдалося ліквідувати. Будівля з реакторною установкою зазнала поверхневих ушкоджень. Електропостачання об’єкту повністю порушене. Дослідний реактор «Джерело нейтронів» не був уражений, але загроза витоку радіоактивних матеріалів загострюється.
10 березня НАЕК Енергоатом повідомив, що російські окупанти, які захопили Запорізьку АЕС, замінували узбережжя Каховського водосховища, що межує з атомною електростанцією.
11 березня секретар Ради національної безпеки і оборони (РНБО) Олексій Данілов заявив, що українська влада “спокійно” ставиться до ядерного шантажу Москви, але світ має визнати Росію державою, яка займається ядерним тероризмом.
14 березня солдати російської армії здійснювали підриви використаних боєприпасів, що не розірвалися під час штурму 4 березня, прямо на майданчику Запорізької АЕС біля першого енергоблоку.
14 березня Чорнобильська АЕС знову втратила електропостачання після того, як російські війська вдруге пошкодили високовольтну лінію електропередачі, про це повідомила Національна енергетична компанія України “Укренерго”.
Інші конкретні випадки пошкодження інфраструктури (реалізовані та замахи)
25 лютого біля ТЕЦ-6 у Києві, яка забезпечує централізоване опалення кількох житлових районів столиці, з інтервалом 3-5 хвилин сталося п’ять вибухів. Великих пошкоджень вдалося уникнути, ТЕЦ-6 продовжує працювати. У разі попадання боєприпасів у паливні баки з мазутом можуть виникнути великі пожежі та токсичне забруднення повітря над густонаселеними районами. Подальший обстріл об’єкта також може загрожувати цілісності золошлакових відвалів. Те саме стосується й інших ТЕЦ у місті Києві.
26 лютого 2022 року о 3:50 українська протиповітряна оборона збила російську ракету, яка прямувала в бік дамби Київського водосховища та ГЕС, розташованої на північ від Києва. Якби дамба була зруйнована, повінь завдала б катастрофічних збитків і жертв серед населення столиці.
27 лютого 2022 року лютого 2022 року російські військові вразили балістичною ракетою нафтобазу у Васильківському районі Київської області. Внаслідок ракетного удару виникла пожежа. На території нафтобази поблизу села Крячки загорілися 10 цистерн по 2000 м3 бензину та дизельного палива. Удар і пожежу зафіксували камери спостереження. Токсичні продукти відкритого горіння спричинили забруднення повітря над житловими районами.
27 лютого 2022 року, як повідомляє ДСНС України, російські війська підірвали газопровід у Харкові, що призвело до потужного вибуху та ударної хвилі, яка пошкодила будівлі в житлових районах міста. Згідно з нормами цивільної безпеки, аварія такого масштабу є техногенною катастрофою, а значить, населенню бажано негайно покинути місця, близькі до аварії. Проте населення Харкова на кілька днів було повністю позбавлене можливості покинути місто через високу щільність обстрілів міста окупантами.
2 березня 2022 року внаслідок обстрілу було перервано електропостачання великої птахофабрики «Чорнобаївська» агрохолдингу «Укрлендфармінг» під Херсоном. Господарство залишилося без можливості годувати птицю та підтримувати санітарний режим. Зараз там налічується 3 мільйони курей. На даний момент фабрика без електрики і не може завозити корм. Якщо так триватиме ще пару днів, птахи почнуть вмирати. Це може призвести до вимирання птиці і неможливості її безпечної утилізації, а також псування запасів яєць. Може виникнути небезпека бактеріального зараження.
3 березня 2022 року російські військові знищили нафтобазу в Чернігові. Близько 08:10 на вулиці Чудінова на території ДП «Комбінат Айстра» внаслідок артилерійського удару загорілося шість цистерн об’ємом 5000 м3 кожна.
3 березня 2022 року в селі Чайки під Києвом снаряд влучив у склад з поліуретановою піною, а на складі та в прилеглій до нього офісній будівлі сталася пожежа.
3 березня російська авіація завдала ударів по ТЕЦ в місті Охтирка Сумської області, внаслідок чого ТЕЦ була зруйнована, а централізоване теплопостачання міста припинено.
6 березня 2022 року було здійснено атаку збройних сил РФ на будівлю Офісу ОБСЄ у м. Маріуполі, в якій пошкоджено патрульний центр та зруйновано засоби зв’язку Місії. Також згоріли два автомобілі спеціальної моніторингової місії. Окупаційні війська Російської Федерації продовжують здійснювати масовані артилерійські обстріли Маріуполя. Було зруйновано або пошкоджено багато об’єктів критичної інфраструктури, постраждали промислові об’єкти з небезпечними матеріалами. В місті порушено енергопостачання та відсутні засоби зв’язку, розгортається гуманітарна катастрофа. Російські війська перешкоджають евакуації цивільного населення. 8 березня вони розпочали обстріл Маріуполя у напрямку маршруту евакуації.
7 березня у Житомирській області (у Житомирі та Черняхові) загорілися дві нафтобази після навмисних авіаударів Росії, повідомляє ДСНС України. У Житомирі внаслідок нападу пошкоджено дві ємності по 10 тис. м3 нафти кожна. Всього на території нафтобази знаходиться 9 резервуарів. Пожежу загасили, постраждалих немає.
У селі Черняхів через авіаудар горіли дві напівпорожні резервуари ємністю 2 тисячі кубометрів. Загалом на території нафтобази в Черняхові знаходиться 17 резервуарів. Відстань до житлових будинків близько 500-600 м. Про постраждалих не повідомляється. Пожежу було успішно ліквідовано вогнеборцями.
10 березня поблизу Світлодарська Бахмутського району Донецької області російські окупанти обстрілом перебили газопровід високого тиску, внаслідок його ураження виникла масштабна пожежа, яка тривала кілька годин. Також 10 березня авіація РФ завдала удару на газовій магістралі Донецьк – Маріуполь, стався вибух та пожежа.
11 березня у Чернігові під час нічних ударів було пошкоджено магістральні труби водопровідної мережі, через витоки було припинено водопостачання міста. Сотні тисяч цивільного населення обласного центру залишилися без водопостачання.
11 березня у Маріуполі посилилися обстріли об’єктів цивільної інфраструктури. У зв’язку з облогою та постійними атаками у місті виникла надзвичайна ситуація, викликана величезною кількістю ракетних ударів, застосуванням заборонених видів озброєння – зокрема фугасних та касетних бомб, пов’язаним з цим забрудненням повітря і земель, порушенням електро- та теплопостачання, пошкодженням водопостачання і водовідведення, руйнуванням промислових об’єктів.
12 березня о 03:50 у с. Квітневе Броварського району Київської області російські війська обстріляли склад зберігання замороженої м’ясної продукції компанії МХП, внаслідок чого там виникла масштабна пожежа.
12 березня російські війська нанесли авіаудару по об’єктах поблизу міста Васильків Київської області, в результаті вдруге спалахнула пожежа на нафтобазі у с. Крячки.
13 березня Авдіївський коксохімічний завод (АКХЗ) групи “Метінвест” зазнав масованого обстрілу з боку російських окупантів, внаслідок чого довелося зупинити роботу теплоелектроцентралі заводу. Снаряди потрапили в перший і другий коксові цехи, смолопогонний та вуглепідготовчий цехи, а також у склад. Через зупинку ТЕЦ теплопостачання міста Авдіївка припинено. АКХЗ – найбільший коксохімічний завод Європи, основний виробник коксу в Україні. Раніше через активні бойові дії в Україні АКХЗ частково законсервував виробничі потужності.
14 березня внаслідок обстрілу військами РФ очисних споруд Василівського експлуатаційного цеху водопостачання та водовідведення, який знаходиться у с. Верхня Криниця Запорізької області, зруйнована будівля та обладнання каналізаційної насосної станції №1, також пошкоджено лінію електропередач. Зворотні води з кількох районів міста Запоріжжя зараз потрапляють до р. Дніпро без будь якого очищення.
Наслідки пошкодження інфраструктури
В результаті вторгнення та пошкодження інфраструктури вже виник цілий перелік загроз і викликів:
Завдається шкода системам водопостачання і водовідведення та комунікаціям, що безпосередньо загрожує аварійному забрудненню річок, які є джерелами води для промислових та комунальних підприємств і населення;
Відновлення водопроводів і ліній електропередач в районах бойових дій часто проводиться з великими затримками, і в такі періоди різко погіршується якість питної води;
Відбувається локальне (але значне за своїми наслідками) забруднення підземних і поверхневих вод внаслідок масштабних розливів нафтопродуктів із підірваних резервуарів, від знищеної техніки та інших бойових дій;
Катастрофічно зростає вірогідність руйнування хвостосховищ, шламосховищ, сміттєзвалищ, що загрожує забрудненням водойм та надзвичайними ситуаціями в регіонах.
Російські війська атакують портову інфраструктуру вздовж узбережжя Чорного та Азовського морів та кораблі на якірних стоянках, що призводить до забруднення вод і поширення токсинів у море.
Внаслідок вищезазначеного, окрім екологічного законодавства України, грубо порушено Міжнародну конвенцію ЄЕК ООН «Про охорону та використання міжнародних водотоків та міжнародних озер». Російська Федерація та Республіка Білорусь є сторонами цієї Конвенції. На основі цієї Конвенції були укладено відповідні двосторонні угоди про охорону та використання транскордонних водотоків, зокрема між Україною та Республікою Білорусь та Україною та Російською
Федерацією. Держводагентство та його представники відповідають за виконання цих Угод від імені країни.
Ризики, пов’язані з пошкодженням комунікацій, виробництв та інших об’єктів, що становлять підвищений екологічний ризик, мають особливе значення, оскільки за відсутності вільного доступу та обмеженої можливості ліквідації негативних наслідків пошкоджень, з кожним днем масштаби негативних впливів збільшуються.
Пошкодження екосистем та плюндрування Рамсарських угідь
В результаті вторгнення наша природна спадщина зазнає значної шкоди. Сьогодні в Україні 14 Рамсарських угідь площею 397,7 тис. га використовуються російськими загарбниками під час бойових дій проти українського народу. Це стосується узбережжя Азовського та Чорного морів, а також територій у нижній течії річок Дунаю та Дніпра. Російські окупаційні війська не мали і не виявляють жодної поваги до дикої природи. Зокрема, для військових навчань постійно використовувалися окуповані з 2014 року Рамсарські угіддя «Крива затока та Крива коса» на Донбасі та «Водно-береговий комплекс мису Опук» у Криму. Наразі внаслідок російської агресії постраждали понад 20 природно-біосферних заповідників і національних природних парків.
З огляду на викладене, Україна пропонує підготувати проект резолюції про припинення членства Російської Федерації в Рамсарській конвенції та поставити його на голосування під час чергової сесії Конференції Сторін Рамсарської конвенції в листопаді 2022 року в м. Ухань (Китай). Крім того, ми переконані, що Секретаріат та/або Постійний комітет Рамсарської конвенції мають негайно висловити рішучий протест проти агресії Росії в Україні.
За попередніми підрахунками, станом на 1 березня 2022 року агресор веде бойові дії на території 900 об’єктів природно-заповідного фонду площею 12406,6 кв.км (1,24 млн га), що становить близько третини площі природно-заповідного фонду України. Під загрозою знищення знаходяться близько 200 територій Смарагдової мережі площею 2,9 млн га.
Наразі переміщення військової техніки противника, обстріли та бомбардування призвели до лісових пожеж, які лише через погодні умови не набули катастрофічних масштабів. У місцях бойових дій постійно існує високий ризик виникнення нових пожеж. Гасіння пожеж під час бойових дій та на підконтрольних окупантам територіях буде неможливим. Пожежі можуть завдати непоправної шкоди екосистемам цих територій.
Внаслідок бойових дій частина лісів у Київській, Чернігівській, Сумській, Луганській, Донецькій та Херсонській областях наразі перебуває під контролем окупантів. Оцінити збитки майну та лісовому господарству поки неможливо. В лісах вже є велика кількість ракет, що впали, а також нерозірваних боєприпасів. Як показує практика, це буде представляти потенційну небезпеку для людей протягом багатьох десятиліть.
Тривала екологічна шкода в Криму та на Донбасі
Вже 8 років на українській землі лежить тягар жахливих екологічних наслідків війни та окупації в Луганській та Донецькій областях. На цих територіях внаслідок бойових дій чи розграбування природних ресурсів було знищено багато екологічно небезпечних промислових об’єктів, масово вирубуються ліси.
Під прямим або опосередкованим контролем Росії відбувається масовий незаконний видобуток вугілля в Луганській та Донецькій областях, у тому числі відкритим способом, як видно на космічних знімках. Ведеться хаотичние розграбування природних ресурсів, руйнуються природні екосистеми, забруднюється навколишнє середовище. Це екоцид у його найжорстокішій формі. Природу анексованого Кримського півострова також знищують внаслідок розгортання військових об’єктів, у тому числі ядерних, руйнування заповідних територій та унікальних екосистем.
Порушення морського та екологічного права в Чорному морі
Випадки нападу російських кораблів на торгові судна з перших днів війни (зокрема на одне молдовське та одне панамське 25-го лютого) із застосуванням важкого озброєння створюють значний потенційний ризик забруднення моря нафтопродуктами та іншими забруднювачами. Вибухи, постріли та розриви снарядів під час захоплення острова Зміїний мали значний негативний вплив на унікальну екосистему Філофорного поля Зернова, через шум та інші види забруднення. Ще два кораблі були захоплені російськими військами і доставлені в акваторію анексованого Криму – танкер “Афіна” і суховантаж “Принцеса Ніколь”.
У випадку з Чорним морем є грубі порушення Бухарестської конвенції про захист Чорного моря від забруднення. Російська Федерація є стороною цієї Конвенції, а також членом Чорноморської комісії. З огляду на ці події ми закликаємо припинити членство Росії в Бухарестській конвенції та виключити російських представників з Чорноморської комісії.
З початку повномасштабної війни проти України Росія вчинила на морі такі злочини:
25 лютого 2022 року агресор атакував два іноземні кораблі в українських водах – “NAMURA QUEEN” (панамський прапор) і бункер “MILLENNIUM SPIRIT” (прапор Молдови) на якірних стоянках перед портами Южний і Одеса. Одне із суден загорілося.
26 лютого 2022 року під час рейду в районі Зміїного острова російські військові кораблі захопили рятувальне судно «САПФІР».
27 лютого 2022 року агресор захопив два українські кораблі, танкер «АФІНА» та суховантаж «ПРИНЦЕССА НІКОЛЬ», які були відведені окупантами до акваторії анексованого Криму. На обох кораблях перебуває майже 50 мирних членів екіпажу.
1 березня 2022 року під час рейду на Миколаївський порт дві ракети агресора влучили в буксир компанії «Нібулон». Виникла пожежа.
3 березня 2022 року було завдано ракетного удару по вантажному судну «BANGLAR SAMRIDDHI» (прапор Бангладешу) під час рейду порту Ольвія. Ракета влучила в надбудову. На судні виникла пожежа, яку загасили буксири. Один член екіпажу (Бангладеш) загинув.
3 березня 2022 року корабель «HELT» (панамський прапор) був обстріляний і отримав діру під ватерлінією. О 12:18 «HELT» зник з радарів. Як повідомляється, всі 6 членів екіпажу врятовані Українською морською пошуково-рятувальною службою.