СОР28 завершив свою роботу угодою, яка свідчить про «початок кінця» ери викопного палива.
З 30 листопада по 13 грудня 2023 року українська делегація працювала на полях 28-мої Конференції ООН зі зміни клімату, яка стала наймасштабнішою за всю історію кліматичних конференцій ООН. У ній взяли участь понад 100 тисяч представників з усього світу. Різні континенти, різні проблеми через кліматичну кризу. Але всіх об’єднало одне – винайти механізми, які допоможуть запобігти глобальному потеплінню планети.
Цього року Україна вдруге в історії мала на конференції свій павільйон. Усі, хто його відвідував, висловлювали підтримку Україні та були вражені катастрофічними наслідками підриву Каховської ГЕС, які він демонстрував своїми експозиціями. За весь час періоду СОР28 у павільйоні відбулося понад 30 заходів та відвідали тисячі учасників конференції.
Серед гостей – Спеціальний представник Президента США з питань клімату Джон Керрі, Адміністратор USAID Саманта Пауер, старший радник з питань енергетичної безпеки Державного департаменту США Амос Хохштейн, Міністерка з питань зміни клімату та навколишнього середовища ОАЕ Маріам Альмхейрі, швейцарський дослідник, психіатр і еколог, засновник та голова фонду “Solar Impulse” Бертран Пікард, Єврокомісар з питань довкілля, океанів та рибальства Віргініюс Сінкявічюс, Єврокомісар з питань клімату Вопке Хукстра, Президентка Словаччини Зузана Чапутова, колишня Президентка Естонії Керсті Кальюлайд, Президент Конференції на ООН з питань зміни клімату (COP21) Сеголен Рояль, Президент COP26 Сер Алок та міністри екології таких країн як Азербайджан, Болгарія, Литва, Молдова, Чехія, Фінляндія, Грузія, Нова Зеландія тощо.
У межах робочої поїздки на СОР28 Міністр Руслан Стрілець спільно з представниками української делегації – своїми заступниками Євгенієм Федоренком, Вікторією Киреєвою та радником Керівника Офісу Президента Олександром Бевзом провів близько пʼятнадцяти двосторонніх перемовин з такими країнами як Японія, Румунія, Франція, Німеччина, Швеція, Фінляндія, Швейцарія, Чехія, Молдова та Азербайджан. Також були зустрічі з міністеркою навколишнього середовища та зміни клімату Бразилії у 2010–2016 роках Ізабеллою Тейшейрою, яка є членом Міжнародної робочої групи щодо екологічних наслідків війни при Офісі Президента України, та членами Сенату США. Ключові теми – вплив бойових дій на довкілля та допомога міжнародних партнерів Україні у повоєнному відновленні.
Серед результатів робочої поїздки Міністра:
- Підписано три меморандуми про співпрацю з Республікою Кореєю, Великобританією та Болгарією. Домовилися співпрацювати у таких питаннях:
- стале управління водними ресурсами;
- поводження з відходами та перехід до циркулярної економіки;
- відновлення лісів та нацпарків тощо.
- Презентація візії кліматичної політики України в українському павільйоні.
“Для України ефективна кліматична політика, це ще й питання руху до ЄС та зеленої відбудови. Тому ми визначили першочергові кроки, які наближають нас до цих цілей, оновили та удосконалили національну систему моніторингу звітності та верифікації викидів парникових газів, плануємо запустити пілотну систему торгівлі викидами у 2025 році із повним запуском у 2026 році”, – наголосив Руслан Стрілець.
- Панель із обговорення з колегами – міністрами екології Молдови, Болгарії, Фінляндії, Румунії, Швеції, Литви, Чехії, Італії, Чорногорії, Нової Зеландії, Естонії, Грузії проєкту Довкіллєвої Декларації.
“Ми прагнемо, що цей міжнародний майданчик обʼєднає всіх – від країн до міжнародних організацій, окремих політиків та експертів. Всіх, хто хоче спільно працювати над обрахунком збитків довкіллю та притягненням винних до відповідальності. Сподіваємось, що якомога більше країн приєднається до Декларації і зробить свій внесок у спільну роботу по захисту довкілля від військових дій”, – наголосив Міністр.
Попередню готовність підтримати документ вже висловили Молдова, Болгарія, Швеція та Чехія, Італія, Нова Зеландія тощо.
- Презентація ініціативи «AGRESSOR REFUNDS» та включення цього механізму до Паризької угоди.
“Україна пропонує спільно з міжнародною спільнотою розробити механізм відшкодування агресором шкоди, завданої довкіллю та клімату внаслідок збройних конфліктів. Адже викиди парникових газів під час війни мають бути відповідальністю саме ініціатора такої війни”, – наголосив Руслан Стрілець.
Тож два тижні делегація України була активним учасником переговорного процесу. У своїй роботі Україна усіляко блокувала заклики деяких учасників конференції щодо необхідності закінчення війн у світі та спрямування військових коштів на боротьбу зі зміною клімату. Наша позиція незмінна – ведення переговорів про припинення війни є неможливим до тих пір, поки держава-агресор знаходиться на території України.
У результаті Україна має низку угод та приєднань до декларацій про:
- Збільшення потужностей ядерної енергетики втричі до 2050 року. Розвиток української атомної енергетики – це не лише про наші внутрішні потреби, але й про допомогу Європі в прискоренні зеленого переходу.
- Кліматичний клуб. Приєднання до Кліматичного клубу – це наш внесок у важливий діалог щодо збереження природних ресурсів та декарбонізації. Лише разом ми можемо створити екологічно чисте і стійке майбутнє для наступних поколінь.
- Дітей, молодь і кліматичні дії. Україна та Німеччина долучилися до понад 40 країн світу, які вже підписали Декларацію. Для Німеччини – це ще один крок до продовження своєї політики сталого розвитку. Для України – один з інструментів захисту майбутнього наших дітей та зеленої відбудови країни.
- Стале сільське господарство, стійкі продовольчі системи та кліматичні дії. Україна разом зі 133 країнами доєдналась до документа, який ґрунтується на попередній політичній та експертній роботі у сфері сільського господарства.
- Клімат та здоров’я. Україна стала однією з 123 країн, які доєдналися до Декларації. Вона є добровільним закликом до дій та прагнення країн щодо захисту та інвестицій в здоров’я населення та покликана стати чітким сигналом про амбіції та єдність у сфері охорони здоров’я під час виконання Паризької угод.
Що ж до результатів Кліматичної конференції СОР28:
- Сторони досягли історичної згоди щодо введення в дію фонду для відшкодування втрат і збитків від зміни клімату державам, що розвиваються, та механізмів фінансування – вперше суттєве рішення було прийнято в перший день конференції. Зобов’язання перед фондом почали надходити відразу після ухвалення рішення, на сьогоднішні загальна сума перевищує 700 мільйонів доларів США.
- Зелений кліматичний фонд отримав поштовх до свого другого поповнення: шість країн пообіцяли нове фінансування на COP28, а загальна сума обіцянок становить рекордні 12,8 мільярда доларів США від 31 країни, і очікуються подальші внески.
- Вісім урядів-донорів оголосили про нові зобов’язання перед Фондом найменш розвинутих країн і Спеціальним фондом зі зміни клімату на загальну суму понад 174 мільйони доларів США на сьогодні, тоді як на COP28 було заявлено про нові зобов’язання на загальну суму майже 188 мільйонів доларів США до Фонду адаптації.
- На COP28 схвалене рішення, що Азербайджан стане організатором COP29 з 11 по 22 листопада 2024 року, а Бразилія — організатором COP30 з 10 по 21 листопада 2025 року.
- На COP29 уряди повинні визначити нову мету кліматичного фінансування, що відображатиме масштаб і терміновість кліматичної проблеми. А на COP30 вони мають підготуватися до нових національно визначених внесків, які стосуються всієї економіки, охоплюють усі парникові гази та повністю відповідають граничній температурі 1,5°C.
- Коаліція зі 118 країн зокрема і Україна, за винятком Китаю, підписали зобов’язання, яке має на меті створити зобов’язання для світу потроїти свої поточні потужності відновлюваних джерел енергії та подвоїти темпи підвищення енергоефективності до 2030 року.
Потроєння глобальних потужностей відновлюваної енергетики до 11 терават при одночасному подвоєнні темпів підвищення енергоефективності – захід, який було ініціативою, започаткованою Європою навесні 2023 року.