Конференція «Кліматична політика України: НВВ в умовах сучасних викликів», що відбулася в Києві, об’єднала представників уряду, бізнесу та міжнародних партнерів задля обговорення підготовки другого Національно визначеного внеску України до Паризької угоди. Центральною темою стали виклики, зумовлені повномасштабною війною, та необхідність адаптації кліматичних цілей та заходів до реалій повоєнного відновлення та економічного розвитку до 2035 року.
Цей захід організований з ініціативи Міністерства за підтримки проєктів IKI Interface та EU4ClimateResilience, що реалізуються Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.
Нагадаємо, що цього року країни – сторони Паризької угоди – мають подати свої НВВ. Другий Національно визначений внесок (НВВ2) України має бути амбітним та охоплюватиме всю економіку. Але війна вносить трагічні та суттєві корективи – вплив війни на рівень викидів, структуру економіки та спроможність держави та бізнесу залучати гроші на впровадження масштабних кліматичних трансформаційних заходів. І це має бути відображено в Національно визначеного внеску.
Новий документ має врахувати наслідки війни та окреслити реалістичні цілі зі скорочення викидів до 2035 року, з урахуванням повоєнного відновлення. Водночас стратегічна мета України – досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року – залишається незмінною.
Заступниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань євроінтеграції Ольга Юхимчук підкреслила важливість постійної координації та спільної роботи над кліматичною ціллю, особливо в умовах війни та майбутнього відновлення:
«Національно визначений внесок – це не стільки про цифри, скільки про дії та заходи, які необхідно реалізувати всьому уряду. Ми повинні працювати разом, щоб досягти мети, яку окреслюємо в НВВ. Це стосується не лише екологічної політики, а й економіки, енергетики, соціального захисту – усіх сфер нашого життя. Питання НВВ є комплексним для всього суспільства».
Окрему увагу заступниця міністра приділила євроінтеграційному виміру кліматичної політики:
«Усі наші кліматичні цілі мають відповідати курсу на вступ до Європейського Союзу. У 2035 році ми бачимо Україну частиною ЄС. Тому заходи, які ми плануємо задля досягнення НВВ, мають бути синхронізовані з кліматичною політикою Євросоюзу. Ми маємо показати світові, що навіть в умовах війни Україна здатна залишатися відповідальним гравцем і виконувати свої зобов’язання».
Також в конференції взяв участь заступник Міністра енергетики Роман Андрак, який акцентував увагу на викликах, з якими стикається енергетичний сектор:
«Навіть попри тимчасове “перемир’я” на фронті, українська енергосистема щодня зазнає руйнувань. Це суттєво впливає на наші кліматичні плани. Ми продовжуємо моделювати різні сценарії – з урахуванням актуальних загроз і безпеки. Але в центрі нашої уваги залишаються два головні пріоритети – кліматична нейтральність і енергетична стійкість».
Захід складався з низки панельних дискусій, під час яких учасники обговорювали стратегічні, наукові та соціальні аспекти реалізації НВВ. Зокрема, науковці Інституту економіки та прогнозування НАН України презентували результати моделювання сценаріїв скорочення викидів парникових газів до 2035 року.
Важливу увагу під час конференції було приділено і практичному виміру економічної трансформації – впровадженню зелених технологій у промисловості, залученню інвестицій у декарбонізацію та соціальним аспектам змін. Представники Федерації роботодавців України, великих промислових підприємств і платформи енергетичних інновацій Greencubator поділилися досвідом переходу до сталих моделей виробництва та адаптації до нових кліматичних викликів.
В рамках заходу було представлено аналітичний звіт що було підготовленого в рамках проєкту EU4ClimateResilience, присвячений справедливій трансформації – одному з важливих вимірів реалізації НВВ. Учасники обговорили важливість інтеграції соціальних, економічних та екологічних чинників у кліматичну політику України, зокрема в умовах післявоєнного відновлення.
Особливу увагу приділили підтримці вразливих громад, передусім вугільних регіонів. Трансформація має гарантувати соціальну справедливість, створення нових робочих місць та підвищення якості життя. Експерти наголосили: досягнення кліматичної цілі має йти пліч-о-пліч із забезпечення добробуту людей і рівного доступу до енергоресурсів під час зеленої трансформації.
На завершальній панелі учасники обговорили фінансові інструменти підтримки декарбонізації – як з боку держави, так і міжнародних партнерів. Представники ЄБРР, ЄІБ та ПРООН підтвердили готовність підтримувати реалізацію НВВ та сприяти стабільному переходу України до кліматично нейтральної економіки.
Національно визначений внесок (НВВ) – це не просто формальний документ, а стратегічний орієнтир, який формує кліматичну політику України на найближче десятиліття. Він засвідчує готовність держави до рішучих кроків у сфері скорочення викидів парникових газів. У контексті післявоєнного відновлення та стратегічного курсу на євроінтеграцію, реалізація НВВ може стати потужним рушієм переходу України до сталої, низьковуглецевої економіки та зміцнити її позиції на міжнародній арені.
Захід організований за ініціативи Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України за підтримки проєктів IKI Interface та EU4ClimateResilience (співфінансується Європейським Союзом), які виконуються Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини та Федерального міністерства довкілля, захисту клімату, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини в межах Міжнародної кліматичної ініціативи (IKI).