#УправлінняВідходами_НовиниСвіту
Щорічно у світі прибуток від незаконної утилізації відходів складає 10-12 млрд доларів США. Такі дані FATF – Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей. Ці суми, співрозмірні з прибутками в інших основних сферах злочинності, таких, наприклад, як торгівля людьми.
Відходи зазвичай мають від’ємну вартість – підприємствам доводиться витрачати кошти, щоб поводитися з ними безпечно і не завдавати шкоди довкіллю. Тому деякі компанії обирають експортувати відходи в інші країни з менш суворими екологічними стандартами або незаконно їх захоронювати та утилізувати.
У світі склалося кілька основних центрів “приймання” різних видів відходів. Згідно зі звітом ООН «Стан знань про злочини, що мають серйозний вплив на навколишнє середовище», відходи пластику та паперу транспортуються переважно в Китай. Гана, Нігерія, Єгипет, Сомалі та Сенегал приймають брухт, старі автомобілі та побутову техніку. Буркіна-Фасо, Гана, Сенегал, Китай, Індія та В’єтнам – відходи електричного та електронного обладнання, Туніс, Індія, Албанія – текстильні відходи.
“Швидка” мода та споживацька культура призвели до того, що тільки в ЄС щороку утворюється близько 5,8 млн тонн текстильних відходів. За даними Агентства з охорони довкілля (EPA), лише 15% текстильних відходів в світі переробляється, а решта потрапляє на сміттєзвалища.
Міндовкілля розпочинає серію публікацій про поширені у світі порушення у сфері управління відходами та досвід країн з протидії таким злочинам і впроваджувані системи покарань. Для початку розглянемо найбільш популярні “злочинні схеми”.
Зазвичай порушники вдаються до таких методів:
Нелегальне захоронення відходів. Коли підприємства чи окремі особи скидають відходи в невстановлених місцях, щоб уникнути витрат на легальну утилізацію. Наприклад, у 2018 році в Італії поліція виявила мережу підприємств, які незаконно викидали відходи в покинутих кар’єрах, річках та на нелегальних сміттєзвалищах.
Нелегальний експорт відходів. Наприклад, у 2019 році в Індонезії було виявлено близько 100 контейнерів з відходами, які були незаконно ввезені з Канади, США, Австралії та Німеччини. Більшість з цих відходів були задекларовані як вторинна сировина але насправді містили змішані відходи, включаючи токсичні речовини.
Маніпуляції з документами та фальсифікація звітності. Наприклад, у 2020 році в Китаї було викрито підприємство, яке фальсифікувало документи про утилізацію відходів, щоб уникнути високих витрат на їх безпечну переробку. Скидали небезпечні відходи в довкілля.
Участь організованих злочинних угруповань у сфері управління відходами. Ця проблема відома багатьом країнам світу. Такі угруповання намагаються знайти та використати слабкі місця в регуляторних системах.
Про те, які інструменти запобігання порушенням у сфері управління відходами та системи відповідальності діють в різних країнах світу ми розкажемо вже у наступних публікаціях. Тож слідкуйте за нашими новинами. Буде цікаво!
Матеріал підготовлений за підтримки проєкту APENA2, який фінансується ЄС.