Положення доопрацьованого законопроєкту № 6077-д «Про заходи щодо запобігання та зменшення негативного впливу пластикових виробів на навколишнє середовище” обговорювали сьогодні під час онлайн зустрічі, організованої Міндовкіллям із представниками громадськості.
“Вже найближчим часом Уряд і міністерства розпочнуть проводити повний селфі скринінг національного законодавства на відповідність європейським нормам та директивам. Спектр роботи не обмежується лише нормативними актами, окресленими Угодою про Асоціацію з ЄС. Аналізуватиметься все діюче у Європі правове поле для імплементації його в українське. Бо сьогодні готовність України стати повноправним членом ЄС оцінюють саме за такими критеріями. Тож нам важливо, ідучи європейським шляхом, впровадити всі кращі європейські практики у боротьбі за чисте довкілля”, – зазначив заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Євгеній Федоренко.
Радник Міністра, голова ГО “Всеукраїнська екологічна ліга” Тетяна Тимочко зауважила, що у Міндовкіллі вже проведена величезна внутрішня робота щодо аналізу всіх європейських директив, які стосуються питань захисту довкілля та імплементація яких передбачена Угодою про Асоціацію. Визначено конкретні кроки по впровадженню кожної із них. Адже від результату залежать темпи наближення України до ЄС.
За словами голови Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування Олега Бондаренко, законопроєкт “Про заходи щодо запобігання та зменшення негативного впливу пластикових виробів на навколишнє середовище” був розроблений народними депутатами ще до початку широкомасштабного вторгнення рф в Україну. Після початку війни, спільно із фахівцями Міндовкілля документ доопрацювали, адаптуючи його до нових реалій, в яких живе країна. Водночас головна ціль законопроєкта – імплементувати положення Директиви ЄС 2019/904 про скорочення впливу деяких пластикових виробів на навколишнє середовище.
Нагадаємо, законопроєкт № 6077-д має заборонити в Україні обіг та розповсюдження одноразових пластикових виробів, таких як ватні палички, соломинки, одноразовий посуд, харчові контейнери та контейнери з пінополістиролу тощо. Це необхідно для того, щоб зменшити негативний вплив пластику на довкілля.
За останні 50 років виробництво пластику у світі зросло у 20 разів. До 2035 року воно має збільшитися ще вдвічі. Лише у 2019 році у світі було викинули 130 мільйонів тонн одноразового пластику.
У 2020 році фахівці з Арізонського державного університету створили технологію, за допомогою якої вперше виявлено частки мікро- і нанопластику в органах людини. У кожному із 47 зразків людських органів були виявлені частинки пластику.
У 2022 році вчені з Амстердамського вільного університету виявили частки пластику у кровотоку людини. Середня концентрація пластику в крові становила 1,6 мкг на мілілітр. Це приблизно 1 чайна ложка пластику на кожні 1 000 літрів крові.