Україна продовжує вивчати досвід міжнародних партнерів. На цьому тижні відбувся п’ятий фінсько-український вебінар, у рамках якого представники Міністерства охорони навколишнього природного середовища Фінляндії, інших органів влади та фінські компанії розповіли про те, як країна рухається до побудови циркулярної економіки. 

На перший погляд, може здатися, що циркулярна економіка пов’язана лише із побудовою системи управління відходами. Але, насамперед, для країн ЄС це концепція, яка передбачає зменшення використання природних ресурсів.

За оцінками експертів, за останні 50 років видобуток природних ресурсів в світі зріс втричі. Фінляндія є одним з найбільших “споживачів”. Так, у 2021 році кожен фін споживав 47 тонн природних ресурсів, тоді як середній показник по ЄС складає 15 тонн на людину. При цьому, в ЄС рівень рециклінгу становить 12%, а в Фінляндії – 4,5%. Відтак Фінляндія є однією з перших країн ЄС, яка встановила цільові показники зменшення споживання природних ресурсів.

Управління відходами фіни розглядають як чи не останній крок в побудові циркулярної економіки. На перших щаблях такі інструменти, як раціональний підхід до: 

• планування та проєктування виробів і продукції – з довшим терміном експлуатації, можливістю ремонту тощо;
• виробничого процесу – мінімальне можливе використання енергії та необхідного матеріалу тощо; 
• використання виробів – зважений підхід до придбання товарів, їх довший термін використання, надання “другого життя” тощо.  

Наприклад, такий інструмент, як повторне використання виробів, дуже широко застосовують у текстильній галузі Фінляндії. В середньому за рік кожен фін купує до 40 одиниць одягу. Кількість щорічних текстильних відходів в країні становить 92 мільйони кілограм. Це 16-17 кілограм на кожного мешканця. Обсяги продажу текстилю зростають, а це означає, що все більше одягу лежить у шафах не використаним. Його вартість експерти оцінюють в 6 мільярдів євро.

Один з інструментів для вирішення проблеми – повторне використання. Експерти прогнозують, що частка секонд-хенду на загальному ринку буде зростати. Так, наприклад, у Фінляндії 64% представників покоління Z  розпочинають свої закупівлі саме в магазинах секонд-хенду. Із збільшенням рівня їх купівельної спроможності, зростатимуть і обсяги придбання такої продукції. 

При цьому, за оцінками експертів, продовження терміну життя текстильного виробу на 9 місяців, знижує вуглецевий слід всієї галузі на 20-30%. Крім того, таке повторне використання текстилю може призвести до збільшення кількості робочих місць на 5 тисяч та понад 1,5 мільярди євро інвестицій в текстильну галузь.

На 95% можна знизити вуглецевий слід і у сфері будівництва за рахунок повторного використання матеріалів. У Фінляндії вже реалізуються відповідні пілотні проєкти – для будівництва нових будівель та облаштування вулиць. 

Наприклад, у місті Тампере з розібраної навчальної установи та клініки отримали 42 тисячі цеглин, які вже використовують для будівництва нового житлового об’єкта. Іншу будівлю розібрали на залізобетонні плити, з яких звели житловий об’єкт та планують створити ще й  промисловий комплекс. 

Більше інформаційних матеріалів з вебінару за посиланням.

«Українська архітектура відновлення та реформ» (URA) – це комплексна програма технічної допомоги, що впроваджується Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) у партнерстві з Європейським Союзом з метою підтримки критично важливих процесів відновлення та реформування в Україні. URA реалізується за фінансової підтримки Багатостороннього донорського рахунку ЄБРР-Україна для стабілізації та сталого зростання (MDA), вкладниками якого є Австрія, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Латвія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Швеція, Швейцарія, Велика Британія, Сполучені Штати Америки, а також Європейський Союз.

“The Ukraine Recovery and Reform Architecture is a comprehensive technical assistance programme deployed by the European Bank for Reconstruction and Development (EBRD), in partnership with the European Union, to support critical recovery and reform processes in Ukraine. URA is implemented with the financial assistance of the EBRD-Ukraine Stabilisation and Sustainable Growth Multi-Donor Account (MDA), contributors to which are Austria, Denmark, Finland, France, Germany, Italy, Japan, Latvia, the Netherlands, Norway, Poland, Sweden, Switzerland, the United Kingdom and the United States, and the European Union.”