Європейська комісія в оновленому складі розпочала свою роботу. Україні ж необхідно вибудовувати співпрацю з її новими членами. Як зробити це максимально ефективно, обговорили представники Уряду, Парламенту та громадськості.
Гарні новини – продовження Європейської зеленої угоди та підтримка процесу розширення ЄС залишаються серед пріоритетів роботи Єврокомісії. Це означає, що загалом співпраця продовжуватиметься в тому ж напрямку, що й раніше.
Учасники дискусії “Україна та політика нового складу Єврокомісії: як вибудувати співпрацю в умовах оновленого зеленого курсу” відзначили, що за останні роки, навіть в таких складних умовах Україна досягла значних євроінтеграційних успіхів у сфері довкілля та боротьби зі зміною клімату.
“Виклики перед нами стоять дуже серйозні, – зазначила заступниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Вікторія Киреєва. – Напевно, наша країна перша, яка взяла на себе такі амбітні зобов’язання за такий короткий термін. І зараз нам потрібно дуже багато працювати, аби їх втілити. Особливу увагу приділяємо створенню дорожніх карт і покрокових механізмів імплементації. Із стратегічних досягнень – в цьому році було прийнято Закон “Про основні засади державної кліматичної політики України”, яким встановлено 2050 рік датою досягнення кліматичної нейтральності. Крім того, схвалено Стратегію формування та реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2035 року, розроблену за ініціативи Міндовкілля”.
Головні ж виклики для України стосуються адаптації законодавства до стандартів ЄС. І це складне питання, оскільки має значний вплив на промисловість та економіку країни.
Наразі розроблено законопроєкт про ратифікацію Кігалійської поправки до Монреальського протоколу, про речовини що руйнують озоновий шар. Вона передбачає поступове вилучення з обігу гідрофторвуглеців (ГФВ) – потужних парникових газів, які використовуються у холодильній техніці та системах кондиціонування повітря. Виконання її вимог потребуватиме значних інвестицій та впровадження новітніх технологій.
Другий виклик – впровадження національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів. СТВ це новий і складний фінансовий механізм для України, який сприятиме скороченню викидів та стане важливим кроком до досягнення кліматичних цілей. Впровадження цієї системи не лише стимулюватиме бізнес інвестувати в екологічні технології, але й матиме позитивний вплив на економіку країни, сприяючи її адаптації до європейських стандартів та відкриваючи нові можливості для міжнародної співпраці. Наразі Міндовкілля розроблено план впровадження національної СТВ, який проходить погодження.
Ще одним складним, але нагальним завданням є відновлення системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів. Наразі розроблено законопроєкт, який вже ухвалено Верховною Радою України в першому читанні і очікується остаточне прийняття у першому кварталі наступного року. Основна мета – дотримання стратегічного курсу держави для набуття повноправного членства України в ЄС та виконання зобов’язань України в рамках UKRAINE FACILITY.“Війна створює додаткові виклики, але ми продовжуємо активний діалог з ЄС, шукаємо підтримки міжнародних партнерів, залучаємо громадськість та бізнес. Адже спільними зусиллями ми здатні впоратися з усіма викликами. Україна має потенціал не лише подолати ці труднощі, але й використати їх як каталізатор для сталого повоєнного відновлення”, – підсумувала Вікторія Киреєва.