Сьогодні Кабінет Міністрів України схвалив проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної системи моніторингу довкілля», який покликаний створити єдину державну систему моніторингу довкілля.
Усі показники моніторингу довкілля стануть частинами єдиної загальнодержавної мережі. Вона включатиме інформацію про стан атмосферного повітря, поверхневих, підземних і морських вод, земель, ґрунтів, лісів і біорізноманіття. Також передбачається моніторинг поводження з відходами, геологічних процесів та впливу температури, шуму, вібрації, випромінювання на людину та довкілля.
«Після підтримки Парламентом законопроєкту, вся інформація про стан компонентів довкілля буде підлягати системному спостереженню на 4-х рівнях – від національного до об’єктового», – про це сказав Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець під час брифінгу за результати засідання Уряду.
За словами очільника Міндовкілля, буде створена ефективна, прозора та відкрита система моніторингу довкілля. Вона стане важливою складовою державного управління у сфері безпеки довкілля і дозволить оперативно виявляти та реагувати на екологічні загрози.
«На місцях будуть створювати регіональні центри моніторингу довкілля, а всі екологічні дані збиратимуться на Єдиній електронній інформаційній платформі, щоб бути доступними кожному Українцю в режимі 24/7. Ще одним важливим аспектом нової системи стане її подальша інтеграція до загальноєвропейської системи моніторингу всіх компонентів довкілля», – наголосив Руслан Стрілець.
Єдина система відповідатиме міжнародним стандартам екологічного управління, в тому числі вимогам і директивам Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом.
Реформування системи державного моніторингу довкілля значно розширить можливості міжнародної співпраці України у сфері захисту довкілля.
Однією з ключових інновацій також стане гнучкість оновленої системи моніторингу довкілля і синхронізація з актуальними потребами суспільства. На основі даних моніторингу органи влади зможуть приймати обґрунтовані управлінські рішення та ефективніше враховувати екологічну складову під час розроблення та затвердження документів державного планування.