Технічні вимоги допоможуть якісно врегулювати роботу підприємств, що експлуатуватимуть стаціонарні або мобільні установки спалювання та сумісного спалювання відходів. Такі підприємства більш відомі як “сміттєспалювальні заводи”. В Україні фактично існує лише один такий завод – “Енергія”, який працює в Києві ще з 1987 року.
У рамках реформи будівництво таких, навіть сучасних, заводів не є пріоритетним для нашої країни. Адже ми рухаємося до кругової економіки і зосереджуємося на створенні нових сміттєобробних потужностей. Однак рухаючись до ЄС, Україна розпочала велику реформу та зобов’язалася повністю імплементувати європейське законодавство у цій сфері, а отже якісно врегулювати й питання функціонування сміттєспалювальних установок.
Умови спалювання відходів в Україні тепер відповідатимуть європейським стандартам екологічної безпеки, зокрема вимогам Директиви 2008/98/ЄС про відходи; Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди та Імплементаційного рішення Європейської комісії 2019/2010 про встановлення висновків щодо найкращих доступних методів для спалювання відходів.
Тож якщо такі заводи й створюватимуть в Україні, то лише із застосуванням найкращих доступних технологій та методів управління. Оператори будуть зобов’язані впроваджувати заходи зі скорочення викидів та скидів, здійснювати постійний моніторинг роботи установок і вимірювати показники стану повітря, підземних та поверхневих вод, грунтів, запахів, шумового забруднення тощо. Застосування сучасних технологій та суворий контроль за викидами допоможуть забезпечити максимальну ефективність та безпечність процесу.
Проєкт документа був розроблений за участі Проєкту APENA2, що фінансується ЄС.