Збереження і відновлення біорізноманіття – один з ключових елементів у процесі зеленої трансформації країни. Водночас класичні моделі фінансування вже не відповідають новим викликам: потреби природоохоронної системи значно перевищують доступні ресурси.
Саме тому Міндовкілля спільно з ПРООН в Україні організували онлайн-брейнстормінг «Інструменти сталого фінансування для відновлення біорізноманіття України в межах нової програми BIOFIN».
Захід об’єднав представників Міндовкілля, Держлісагентства, об’єктів природно-заповідного фонду, екологічних громадських організацій, науковців і міжнародних донорів. Учасники шукали нові підходи до фінансування проєктів у сфері збереження природи – із фокусом на довготривалі, стійкі та гнучкі фінансові механізми в межах глобальної ініціативи Biodiversity Finance Initiative (BIOFIN).
BIOFIN – це ініціатива ПРООН, її учасниками вже стали понад 130 країн світу. Програма спрямована на аналіз фінансових потреб у сфері збереження біорізноманіття, виявлення прогалин і розробку рішень для залучення додаткових ресурсів. У травні цього року в межах Глобальної конференції ООН з фінансування збереження природи було офіційно оголошено про початок процесу долучення України до BIOFIN.
«Ми маємо чітко усвідомлювати: традиційні підходи та класичні джерела фінансування вже не відповідають масштабам завдань, які стоять перед нами. Потреби природоохоронних установ значно перевищують наявні ресурси. Тому ми повинні шукати нові рішення – інноваційні підходи, нові фінансові інструменти, диверсифікацію джерел фінансування», – зазначила заступниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Вікторія Киреєва.
Під час заходу учасники ознайомилися з досвідом країн, які вже беруть участь у BIOFIN. Наприклад, у Південній Африці створено національну інвестиційну платформу для природоохоронних проєктів. У Казахстані – систему навчання з підготовки бізнес-планів для заповідних територій та податкові стимули для зеленого туризму. У Замбії впроваджено механізм фінансування через випуск зелених облігацій. У Киргизстані працює спеціалізований фонд для охорони біорізноманіття, а в Намібії реформовано тарифну систему у національних парках для ефективнішого управління. На глобальному рівні діє база даних FIRE, яка об’єднує понад 300 донорських організацій, що фінансово підтримують природоохоронні ініціативи. Ці приклади доводять: ефективні моделі вже існують, хоча рішення повинні бути адаптовані до українського контексту.
Першим міжнародним партнером українського компоненту програми виступає Уряд Німеччини.
Проєкт передбачає два основні етапи: дослідницький та етап імплементації. У першому – аналіз поточного фінансування, визначення потреб і розробка фінансової стратегії. У другому – запуск інструментів, що дозволять ефективніше залучати ресурси. Ці інструменти можуть бути різного типу: від нових грантових механізмів і змін до законодавства – до покращення звітності, навчання персоналу та партнерства з бізнесом. Окремо підкреслюється: у нинішніх умовах Україна має шанс розпочати ранню імплементацію одного з таких інструментів – навіть паралельно з дослідженням. Це дозволить швидше отримати практичний результат і протестувати нові підходи у реальних умовах.
Під час брейнстормінгу учасники обговорили потенційні фінансові інструменти, що могли б працювати в українських умовах. Вони також запропонували власні ідеї та окреслили можливі наступні кроки для національного впровадження програми.
Попереду – аналітична робота з опрацювання напрацьованих ідей, консультації з усіма зацікавленими сторонами та формування фінансової дорожньої карти. Україна робить важливий крок на шляху до нової моделі охорони природи, що базується на стійкому фінансуванні, партнерстві та відкритому фаховому діалозі.